БОЛОНЬ: [ДОПОЛНЕНИЕ]

204

Болонь(см. вып. 1, с. 59—60)

Ср.Кобилянський(Діалектна лексика,с. 65): «У церковнослов’янських текстах словоболонь(е) не засвідчене.

Крім східнослов’янських мов — укр.оболонь,оболоня, діал.оболон’е, покут.оболон’і(Приклади з гуцульських і покутських говірок наводимо за власними записами, —примеч. Б. В. Кобилянського) „сільська толока, пасовисько над річкою“; рос. (діал.)болонь,болонье„низина“ (Фасм., I, 189); білор.абалона(розм.) „простір перед селом“, ця назва відома в болгарській (діал.блана«рівне місце, луг») та в західнослов’янських мовах».Котков(Лексические элементы,с. 15—16): «...в XVI—XVIII векахболоньеи более частоеоболоньебытовало в указанных местах (новгород-северских, —В. В.) как вполне обыкновенное, общеупотребительное и означало „заливной, поемный луг или подгорье“...В грамоте 1621 года, имеющей отношение к Путивлю: „по озерку...рыбная ловляболоньяпо обе стороны с урочищи“ (Труды XII археологического съезда, III. М., 1905); „Озерко Хотиш с ровцами с верхним и с нижним и сболоньем“ (там же). В путивльском документе 1694 года: „от Засяклицкого лугаболоньисенные покосы по озеро по Утопленники“...».О. В. Творогов(Мова«Сл. о п. Иг.» (підсумки і завданыя вивчення). —Мовознавство, 1975, № 6, с. 4): «У рукописі булона боло^ни, тобтона болоньи, але приголоснунбуло винесено над рядок, а наступнийь— пропущено (Див.: О. В.Творогов. О выносных буквах в русских рукописях XV—XVII веков. — У кн.: Исследования источников по истории русского языка и письменности. М., 1966, с. 164). Видавци внеслину рядок, не додавшиь».